karre2006: (Default)
Кілька скупих слів на ВВС –
Газетні шпальти із вдячними обличчями.
Де ж це? пошук американцем
Куди б встромити прапорця.
Точені фрази – шал міфів,
Погрози і декларації.
„Десятиденна війна” – що знищила мрії.
Не вірю, що це вже кінець.
Краще би ти був ним –
Тим ангелом, що тримає книгу і ставить крапки у доль манускрипті.
Та чи це була цого воля.
Я так боюся ,.
Що мій страх війни розтане у гарячковості атак.
Надто схжі персонажі
І сценарій.
Безпечно так дитина вдивляється в екран, не зумівши врятувати
Тих, що лежать під уламками іграшкового літака,
У кутку кімнати.
Із біло-червоними шахами впереміш.
Все зрозуміло, крім обличь готових грати,
Нехтуючи пішаками.
Міст цей служить переходом
Із міст де сплять немовлята-
Прямо в пекло.
Яка ж відповідь потрібна журналістам
На питання поставлене убивці, з-поміж інших:
„Чи вірите в бога?”.
„Його немає”.
І міцніше затягти пасок, ховаючи зроговілі
Крила.
karre2006: (куцн)
День літнього сонцестояння. Почуття наче знаходишся  десь в районі тропіку Рака (хоч астрономічно його було б варто перейменувати в тропік Близнюків), або на Таїті. В небі висить величезна куля - повний місяць: блакить зайняла море Дощів і океан Бурь і хвилі омивають схили Карпат, Апеннін. І це лише для того аби розбитись об схили Коперніка, Ейлера, Тіхо чи замовкнути в тиші Веселкової затоки.
За відсутності пальм легкий вітер колихає фіранки, а в руці охолоджений зелений чай з лимоном - це навіть краще ніж коктейлі південних остаровів. Навколо тиша - де славнозвісній андалусійській сієсті до цього літа. яКщо не помиляюсь, то Яворницький, в "історії запорізьких козаків", з якимсь хитрим натяком згадує скарги  французького фортифікатора Боплана на українську зиму і літо:) Зелений чай переносить на Цейлон чи Кюсю, і відразу перед очима постають пагоди буддійського світу.
І ніч знову нагадує про існування людей - під вечір на вулицях з'являються люди, йдуть по воду чи морозиво.або просто дихають все ще теплим повітрям просякнутим запахом трав і черемшини. Темне шовкове полотно неба огортає срібну тарелю і його промені містично ковзають по листю верби і клена. Лавкрафт би плакав від такої картинки - щоправда в його рядках з-під цього листя на вас би дивились вузькі червоні очі, а тишу розривались би дивними і протяжними звуками. Однак це сирвента про наш червень, тож залишмо Лавкрафта в спокою.
гарного Вам вечора і чудової ночі.
karre2006: (d)

Червоно-зелений контурний пейзаж. Зелені лінії бруківки, червоні прориси автомобільних коліс,. Весь нічний Genius loci  на крихітній поштівці з Міста Втрат.  Приземкуватий храм в лівому кутку вицвілий від серпневого пасторального сонця. Камінь, який лиш набув об’ємності перемістившись з реальності у світ хімічної вічності. Вичовганий слизький брук на усій площі перед церквою. В місті запахло дощем. Жодної краплі не впало на нещодавно висохлий асфальт, але вітер приніс із здаля смак свіжого нового снігу – оте дивне відчуття холодного тривання ранньої весни. Волога, що витає у повітрі, проникаючи під шкіряну куртку проймає до самої душі.

осінь

Sep. 6th, 2010 12:03 am
karre2006: (Кава)
Не знаю чому, але саме в перші осінні вечори звуки стають вибірковими. Дощ, що несподівано почав накрапати щойно вийшов від тебе. Його не було чутно крізь записи "Веремія" та Мертвого півня". Натомість звук монет, що бовтались в кишені куртки,був  до болю чітким. Як і кроки по асфальту, коли парасоля не розкрита, а краплі стікають по волоссю і долонях. Шерхіт з кущів, де причаївся дворовий кіт - черговий смугасто-сірий "двіртер"єр". І смішні люди, що поспішають додому,бо завтра зранку прокидатися і йти на роботу. Вони швидко простують хідником, але роблять це безшумно. навколо лише тиша. Люблю цю  тишу. і ненавиджу водночас.
Бо якщо вже вона тут. то значить що вже осінь.
karre2006: (Кава)
На щойно звільнені терени десантувались сотні тисяч, одягнутих в білі аскувальні халати. Неймовірно швидко, за якісь півтори доби вони повернули визволені раніше території під владу Білої Володарки. Нещодавно відчинені кватирки , знову, похапцем зачинялись. Біле військо тонкою кіркою зачинило озера і калюжі.
Все почалось із активної тижневої артпідготовки - на ранок на деревах міцно закріпились бійці спеціального призначення групи "Іній" - "білі коти". Позбавлений покровів асфальт набував сіруватого нальоту, а з усіх щілин у фортецях-будинках йшла пара. Підіймалась вверх, працюючи П'ятою колоною на користь ескадрилій, що зависли над містом.
Норд-сот і Ост принесли хмари і сніг випав. Ми надто швидко повірили у перемогу, скинули чоботи, запхали в найдальші кути теплі чорні шалики і рукавиці. Тепер чхаємо.  Березень перетворився в протекторат  "довгого лютого".
Але щоб там не було, але вірю, що вже скоро....

Profile

karre2006: (Default)
karre2006

August 2014

S M T W T F S
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
242526 27282930
31      

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 21st, 2017 07:32 pm
Powered by Dreamwidth Studios